Чобан-Чокрак (річка)
Чобан-Чокрак | |
---|---|
45°03′27″ пн. ш. 35°18′48″ сх. д. / 45.05750000002777256° пн. ш. 35.31333333336110769° сх. д. | |
Витік | на південно-західній стороні від села Видне та між хребтами Кучук-Егет (453,0 м) та Біюк-Егет (143,9 м) |
• координати | 45°05′03″ пн. ш. 35°13′34″ сх. д. / 45.08417° пн. ш. 35.22611° сх. д. |
Гирло | Байбуга |
• координати | 45°03′28″ пн. ш. 35°18′48″ сх. д. / 45.05778° пн. ш. 35.31333° сх. д. |
Басейн | Чорного моря |
Країни: | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 8 км |
Площа басейну: | 12,6 км² |
Чобан-Чокрак (рос. овр.Чобан-Чокрак[1], Эгет[2], крим. Çoban Çoqraq, Чобан Чокъракъ) — маловодна річка (балка) в Україні у Кіровському районі Автономної Республіки Крим, на Кримському півострові. Ліва притока річки Байбуга (басейн Чорного моря).
Довжина річки 8 км, площа басейну водозбору 12,6 км[3], найкоротша відстань між витоком і гирлом — 7,44 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,08[4]. Формується декількома безіменними струмками та загатами[4].
Бере початок на південно-західній стороні від села Видне та між хребтами Кучук-Егет (453,0 м) та Біюк-Егет (143,9 м)[1][5]. Тече переважно на південний схід і між селами Насипне (до 1945 року — Насипкой, крим. Nasipköy) та Ближнє[6] (до 1945 року — Бай-Буга, крим. Bay Buğa) впадає в річку Байбуга[5].
- Біля гирла річки розташований автошлях Р23 (автомобільний шлях регіонального значення на території України, Сімферополя — Зуя — Білогірськ — Старий Крим — Феодосія).
- ↑ а б Подробная карта РККА Феодосии и Ак-Монайского перешейка
- ↑ OpenStreetMap!
- ↑ A.A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 15. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9.
- ↑ а б google.com.ua/maps/@45.0736838,35.2494388,14.5z?hl=uk
- ↑ а б Генеральний штаб // Феодосія // Україна Республіка Крим //Система координат 1942 р.[недоступне посилання]
- ↑ Южный Берег Крыма. Центральная часть Крыма. Топографическая карта.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 609
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |